1539074261837654

А-41 - 42 2018-2019 навчальний рік Семестр 7 ПРАКТИЧНІ ЗАНЯТТЯ, САМОСТІЙНА РОБОТА Практичне заняття № 1 Тема кохання та її художнє потрактування в творчості К. Гамсуна („Пан”) і Шолом-Алейхема („Пісня над Піснями”). МЕТА: виявити типологічну спорідненість розкриття теми кохання в романах „Пан” К. Гамсуна і „Пісня над піснями” Шолом-Алейхема; дослідити особливості ліричної прози кінця ХІХ – поч. ХХ ст.; розкрити своєрідність творчого методу і стилю письменників. Завдання: виписати цитати, які характеризують головних героїв творів К. Гамсуна і Шолом-Алейхема та визначити засоби їх творення; дослідити модерністські тенденції в романах. Укласти порівняльну таблицю „Співвідношення між епічним і ліричним у романах „Пан” К. Гамсуна і „Пісня над піснями” Шолом-Алейхема. Підготувати фрагмент уроку (слово вчителя) на тему: „Шолом-Алейхем і Україна”. ПЛАН 1. Естетичні і соціально-політичні погляди К. Гамсуна. 2. Творча історія роману „Пан” К. Гамсуна. Філософське прочитання назви твору. Новела „Смерть Глана” як своєрідний епілог роману. 3. Проблематика роману „Пан” К. Гамсуна. Пантеїзм Томаса Глана як відчуття свободи, людського щастя. Еволюція характеру головного героя. 4. Особливості трактування теми кохання в романі „Пан” К. Гамсуна. 5. Неоромантичні та імпресіоністичні тенденції в романі „Пан” К. Гамсуна. К. Гамсун і українська література: контактно-генетичні зв`язки й типологічні паралелі. 6. Шолом-Алейхем і Україна. Місце „юнацького роману” („Пісня над піснями”) у художньому доробку письменника. 7. Тема кохання в романі „Пісня над піснями” Шолом-Алейхема. Ствердження ідеї нездійсненності мрії про ідеальне кохання. Принципи творення характерів головних героїв. Специфіка психологізму. 8. Композиція роману„Пісня над піснями” Шолом-Алейхема та особливості оповідної манери автора. Співвідношення між епічним і ліричним у творі (відтворення побуту єврейського містечка, показ глибоких зв`язків сучасного життя з біблійною давниною, наявність суб`єкта повістування, деталей, лейтмотивів, ліричних відступів, пейзажних картин тощо). Шолом-Алейхем і світова література: контактно-генетичні зв`язки й типологічні паралелі. 9. Методичні аспекти вивчення творчості К. Гамсуна і Шолом-Алейхема у школі.

Література Градовський А.В. Кнут Гамсун. Джон Стейнбек. – Нобелівські лауреати // Зарубіжна література в навчальних закладах. – 1997. - № 6. – С. 42-45. Сучков Б.Л. Лики времени. Статьи о писателях и литературном процессе. Соч.: В 2-х т. Т. 2. – М., 1976. – С. 100-131. Дереза Л.В. „Коли руйнуються любовні стосунки – руйнується світ”. Матеріали до вивчення роману Кнута Гамсуна „Пан”. 11 кл. // Зарубіжна література в навчальних закладах. – 1998. – № 8. – С. 13-16. Градовський А.В. Під знаком Ероса і Танатоса: Кнут Гамсун „Пан” і Михайло Коцюбинський „Тіні забутих предків” 11 кл. // Зарубіжна література в навчальних закладах. – 1998. - № 1. – С. 31-34. Млечин Л. Кому Гамсун отдал свою Нобелевскую медаль: Трагическая история одного великого писателя // Новое время. – 1992. - № 16. – С. 62-63. Нагибин Ю. Сын об отце: (о норвежском писателе Кнуте Гамсуне) // Книжное обозрение. – 1991. – 13 декабря. – С. 3-9. Конева Т.М. «Любовь делает человека человеком». Проблемный урок по роману К.Гамсуна «Пан». 11 класс // Всесвітня література та культура в навчальних закладах України. – 2000. – № 1. – С. 30-33. Беленький М.С. Биография смеха. Очерк жизни и творчества Шолом-Алейхема. – М., 1991. Серебряный И.А. Шолом-Алейхем и народное творчество. – М., 1959. Рубина Р. Шолом-Алейхем. Критико-биографический очерк // Шолом-Алейхем. Собр. соч. в 6-ти т. – Т. 1. – М., 1959. – С. 5-41. Правура Л. Вічні цінності у романі Шолом-Алейхема „Пісня над піснями”. – 11 кл. // Всесвітня література та культура в навчальних закладах України. – 2001. - № 1. – С. 9-12. Шевеленко Ф.П. „Пісня над піснями”: Матеріал до варіативного вивчення. Щоб краще був сприйнятий біблійний сюжет // Всесвітня література в навчальних закладах України. – 2000. - № 9. – С. 23-25. Барабанщикові З.П. „Пісня над піснями” – не вичерпне творче джерело: Порівняльний аналіз біблійного тексту // Всесвітня література в навчальних закладах України. – 1998. - № 5. – С. 19-21. Емісруінова Н.К. „Мир вам!”: Матеріали до уроку по вивченню роману ШоломАлейхема „Пісня над піснями”. 11 клас // Зарубіжна література в навчальних закладах. – 1997. - № 10. – С. 26-27. Соколова О. „Мир вам від Шолом-Алейхема” / два уроки – дві зустрічі // Зарубіжна література. – 1999. - № 47. – С. 6. Кацнельсон А. Шолом-Алейхем і Україна // Відродження. – 1993. - № 5-6. – С. 7-9. Практичне заняття № 2 Т Е М А: Антиутопія і наукова фантастика Герберта Веллса 90-х років ХІХ ст.

М Е Т А: визначити елементи жанру антиутопії у творах „Машина часу”, „Невидимець” і „Війна світів” Г. Веллса. З`ясувати роль фантастики в них. Завдання: письмово визначити елементи жанру антиутопії у творах „Машина часу”, „Війна світів” Г. Веллса (1 за вибором). Підготувати таблицю: „Особливості наукової фантастики Г. Веллса”. 1. 2. 3. 4. 5. 6. 7. 8.

ПЛАН Герберт Веллс і розвиток наукової фантастики межі ХІХ – ХХ ст. Антиутопія як жанр літератури. Антиутопічний характер роману „Машина часу” Г. Веллса. Образ винахідника-мандрівника. Проблематика та естетична значимість роману „Машина часу” Г. Веллса. Роздуми про людину, можливі наслідки наукових відкриттів в романі „Невидимець” Г. Веллса. Фантастика та її використання для з`ясування важливих моральних проблем у творі. Конфлікт та жанрові особливості роману „Невидимець” Г. Веллса. Елементи повісті-перестороги у творі „Війна світів” Г. Веллса. Проблематика повісті. Реалізм і фантастика, іронія і сарказм в ній. Майстерність Г. Веллса-фантаста. Переклади романів Д.М.Паламарчука. Вивчення творчості Г. Веллса в школі.

Література Кагарлицкий Ю.И. Герберт Уэллс: Очерк жизни и творчества. – М., 1983. Кагарлицкий Ю.И. Вглядываясь в будущее: Кн. о Г. Уэллсе. – М., 1989. Кагарлицкий Ю.И. Послесловие // Уэллс Г. Колеса фортуны. – М., 1987. – С. 625 – 639. Гражданская З.Т. От Шекспира до Шоу. – М., 1982. – С. 170 – 178. Левидова И.М., Парчевская Б.Н. Г. Уэллс: Библиография русских переводов и критическая литература на русском языке. – М., 1966. Володарская И.А. Поэтика английского романа-воспитания начала ХХ в. – К., 1963. Любимова А.Ф. К вопросу об эпическом начале в романе Г. Уэллса «Машина времени» и «Война миров» // Литературоведение, метод, стиль, традиции. – Пермь, 1970. – С. 333 – 354. Моэм У.-С. Герберт Уэллс // Моэм У.-С. Подводя итоги. – М., 1991. – С. 469 – 474. Конева Т.М. «Я прежде всего - человек…» Урок-встреча с Гербертом Уэллсом. 11 кл. // Всесвітня література та культура в навчальних закладах України. – 2000. – № 10. – С. 21 – 25. Практичне заняття № 3 Т Е М А: Новітні тенденції у європейській драматургії останньої третини ХІХ – першої половини ХХ ст. Творчий доробок Г. Ібсена („Ляльковий дім”) та Б. Шоу („Пігмаліон”): проблема традицій і новаторства.

МЕТА: Аналізуючи тексти п`єси „Ляльковий дім” та комедії «Пігмаліон», визначити основні нововведення Г. Ібсена-драматурга і Б. Шоу-драматурга; дослідити традиції Г. Ібсена у творчості Б. Шоу. Завдання: Виписати цитати, які характеризують головних героїв п`єси „Ляльковий дім” (Нора) і комедії «Пігмаліон» (Елайза Дулитл) та визначити засоби творення психологічного, знайти приклади парадоксу у творах. Укласти порівняльну таблицю: „Основні нововведення Г. Ібсена в драмі „Ляльковий дім” та Б. Шоу в комедії „Пігмаліон”. ПЛАН 1. „Ляльковий дім” Г. Ібсена як соціально-психологічна драма. 2. Особливості драматичного конфлікту та розвитку сценічної дії в п`єсі „Ляльковий дім” Г. Ібсена. Роль інтриги в творі. 3. Аналітична композиція п`єси „Ляльковий дім” Г. Ібсена. 4. Новаторство Г. Ібсена-драматурга. 5. Б. Шоу й «ібсенізм». Нововведення Б. Шоу-драматурга. 6. Міфологічна основа комедії «Пігмаліон» Б. Шоу. 7. «Філологічний конфлікт» і соціально-виховна спрямованість комедії „Пігмаліон” Б. Шоу. 8. Образна система комедії «Пігмаліон». Засоби творення характерів, їх ідейне навантаження. 9. Проблематика й художні особливості комедії Б. Шоу «Пігмаліон». 10. Інтелектуальний характер драматургії Б. Шоу. Література Неустроев В.П. Ибсен // Неустроев В.П. Литературные очерки и портреты. – М., 1983. – С. 85-108. Ніколенко О.М. Таємниця сімейного щастя. Генрік Ібсен „Ляльковий дім” // Зарубіжна література в навчальних закладах. – 1997. - № 11. Филиппов М.М. Ибсен и новейшая драма // Филиппов М.М. Очерки о западной литературе ХУІІІ - ХІХ. – М., 1985. – С. 175-303. Соловйова І. Ібсен – реформатор європейської драми // Зарубіжна література. – 2002. - № 17. – С. 19-21. Ціпов`яз Л. Пробудження особистості: Драма Ібсена „Ляльковий дім” 11 кл. // Зарубіжна література. – 2002. - № 9. – С. 7. Градовський А.В. Казковий дім Торвельда. Вивчення п`єси Г. Ібсена „Ляльковий дім” 10 кл.// Зарубіжна література в навчальних закладах. – 2002. - № 2. - С. 34-36. Кравченко І. „Ляльковий дім” Г. Ібсена – сучасна п`єса? // Відкритий урок. – 2002. - № 19. – С. 12-15. Свербилова Т.Г. Кто они – обитатели «кукольно дома». К изучению пьесы Г. Ибсена // Русская словесность в школах Украины. – 2002. - № 1. – С. 43-48. Адмони В.Г. Генрик Ибсен // История всемирной литературы. В 8-ми т. Т. 7. – М., 1990. – С. 426-434. Гражданская З. Б. Шоу. Очерк жизни и творчества. – М., 1965.

Гражданская З. Т. От Шекспира до Шоу: Английские писатели ХУ1-ХХ вв. Кн. для уч-ся. – М., 1982. Деннингхаус Ф. Театральное призвание Б. Шоу. – М., 1978. Образцова А. Г. Б. Шоу и европейская театральная культура на рубеже Х1Х-ХХ веков. – М., 1974. Пирсон Х. Б. Шоу. – М., 1972. Ромм А. С. Джордж Бернард Шоу. 1856-1950. – Л.-М., 1965. Хьюз Э. Бернард Шоу. – М., 1968. Васильєв Є. М. «Усе-таки Галатеї не зовсім подобається Пігмаліон»: Матеріали до вивчення комедії Б. Шоу // Всесвітня література та культура в навчальних закладах України. – 2004. - № 1. – С. 7-13. Бащенко М. Зрозуміти Б. Шоу – зрозуміти ХХ ст. // Зарубіжна література: «Шкільний світ». – 2003. - № 12. – С. 11-15. Кузьмачук І. Проблематика та художні особливості п’єси «Пігмаліон»: Новаторство Шоу-драматурга // Зарубіжна література: «Шкільний світ». – 2003. № 12. – С. 10-11. Гладишев В. Назва – насмішка для «успіху безнадійної справи» // Зарубіжна література. – 2002. - № 48. – С. 9-10. Ильина Н. Эксперимент in vivo: Два урока по пьесе Б. Шоу «Пигмалион» 10 кл. // Всесвітня література в навчальних закладах України. – 2002. - № 4. – С. 16-19. Практичне заняття № 4 Т Е М А: „Зрілий модернізм” і мала проза у європейському літературному процесі першої половини ХХ ст. (Ф. Кафка, Дж. Джойс, Т.Манн) М Е Т А: розкрити основні тенденції розвитку модерністської малої прози першої половини ХХ ст.; визначити риси поетики новел „Перевтілення” Ф. Кафки, „Маріо і чарівник” Т. Манна та психологічного есе „Джакомо Джойс” Дж. Джойса. Завдання: письмово визначити риси поетики модерністських творів Ф. Кафки („Перевтілення”), Т.Манна („Маріо і чарівник”) та Дж. Джойса („Джакомо Джойс”); підготувати питання, завдання і тести з теми: „Т. Манн-новеліст” для учнів 11 класу середньої школи. ПЛАН 1. Особистість і творчість („Перевтілення”) Ф. Кафки, особливості їхнього взаємозв`язку. Відчуження людини і дегуманізація світу – провідна тема оповідання „Перевтілення”. Проблематика твору. 2. Композиція оповідання „Перевтілення”. Сутність конфліктів героя з родиною у кожній його частині. Образ Грегора Замзи як вираження тотальної самотності і відчуження людини. 3. Символічний код оповідання „Перевтілення”. Гротеск як ерзац трагіки. Своєрідність стилю Ф. Кафки: поєднання реальності й міфотворчості, „протоколу” й фантасмагорії, трагічного й іронічного.

4. Психологічне есе Дж Джойса „Джакомо Джойс”, його автобіографічний характер. Самоіронічний присмак назви твору. Ключова лексика і символіка тексту та розмаїття його можливих інтерпретацій. 5. Багатство внутрішнього світу Джакомо та засоби його творення. 6. Риси поетики модерністського есе „Джакомо Джойс” („потік свідомості”, асоціативність, фрагментарність, пародійність, іронізм, інтертекстуальність тощо). 7. Напруга передвоєнної ситуації в Європі й тривожний настрій новели Т. Манна „Маріо і чарівник”. Проблематика твору. Характер зіткнення „чарівника” і Маріо. Алегоричність і паралелізм у новелі. Зв`язок твору із наскрізною у творчості Т. Манна темою митця та мистецтва („Трістан”, „Тоніо Крегер”, „Смерть у Венеції”). 8. Вивчення малої прози Ф. Кафки, Т. Манна і Дж. Джойса в школі. Література Затонський Д. Цей дивний Франц Кафка // Кафка Ф. Вибрані твори. – К., 2003. – С. 5-36. Брод М. О Франце Кафке. – Спб., 2000. Кафка Ф. Щоденники 1910-1923 рр. – К., 2000. Кафка Ф. Письмо отцу. Письма 1902-1924. Письма Фелице Бауэр и Грете Блох. Письма Милене // Кафка Ф. Собр. соч.: В 3-х т. – Т. 3. – М., 1994. Набоков В. Франц Кафка // Всесвіт. – 1993. - № 3-4. Гарин И.И. Кафка // Гарин И.И. Пророки и поэты. Соч.: В 2-х т. Т. 2. – М., 1992. – С. 617-682. Гарин И.И. Дж.Джойс // Гарин И.И. Пророки и поэты. Соч.: В 2-х т. Т. 2. – М., 1992. – С. 301-569. Жлуктенко Н. Английский психологический роман ХХ века. – К., 1988. – С. 83104. Шахова К.О. Джеймс Джойс // Література Англії ХХ століття. – К., 1993. Жантиева Д.Г. Джеймс Джойс. – М., 1967. Апт С. Томас Манн. – М., 1972. Адмони В., Сильман Т. Томас Манн: Очерк творчества. – Л., 1960. Шахова К. Томас Манн // П`ять німецьких лауреатів Нобелівської премії з літератури. – К., 2001. – С. 43-87. Наливайко Д. Томас Манн-новеліст // Томас Манн. Трістан. Новели. – К., 1975. – С. 5-18. Волощук Е. Труды и соблазны святого Себастиана ХХ века / три новеллы Т. Манна о художнике / // Вікно в світ. Зарубіжна література. – 1999. - № 2. – С. 14-35. Манн Т. Письма. – М., 1975. Манн Т. Очерк моей жизни // Манн Т. Собр. соч.: В 10-ти т. – Т. 9. – М., 1960. Федоров А.А. Томас Манн: Время шедевров. Т. Манн в период творческого расцвета. - М., 1981.

Дворак О.Г. Згубність „авантюри почуттів”. Конспект уроку з вивчення новели Т. Манна „Смерть у Венеції”. 11 кл. // Зарубіжна література в навчальних закладах. – 2000. - № 10. – С. 45-50. Первак О.П. Якщо краса позбавлена душі / Урок аналітичного прочитання новели „Смерть у Венеції” // Всесвітня література в середніх навчальних закладах України. – 1998. - № 11. – С. 45-48. Затонский Д. Волшебные горы Томаса Манна // Литературное обозрение. – 1975. - № 6. Ященко Є. Велич Томаса Манна // Всесвіт. – 1992. - № 5-6. Самостійна робота № 1 Т Е М А: Новаторство Б. Брехта-драматурга („Матінка Кураж та її діти”, „Життя Галілея”). МЕТА: Аналізуючи тексти п`єс „Матінка Кураж та її діти”, «Життя Галілея», визначити проблему моральної відповідальності людини за наслідки своїх вчинків та основні новаторські нововведення Б. Брехта-драматурга. Завдання: Письмово визначити риси поетики „епічного театру” у драмі „Матінка Кураж та її діти” Б. Брехта; проаналізувати (письмово) образ головного героя в драмі „Життя Галілея” Б. Брехта. ПЛАН 1. Життєвий і творчий шлях драматурга. Передумови й сутність брехтівської реформи драми, основні принципи „епічного театру”. 2. „Матінка Кураж та її діти” – драма-пересторога напередодні Другої світової війни. Історико-літературні джерела твору. 3. Втілення принципів „епічного театру” в драмі „Матінка Кураж та її діти”: а) ідейний зміст драми, його втілення в сюжеті. Риси філософського театру (парабола); б) „ефект очуження” в творі; в) поняття „епічного” та його втілення в драмі; г) поняття „феноменальності” і принципи постановки драми Б. Брехта. 4. Образна система драми „Матінка Кураж та її діти”. 5. Сучасний політичний підтекст та алегоричний сенс драми „Матінка Кураж та її діти”. 6. Три редакції драми „Життя Галілея”. Проблема моральної відповідальності вчених за наслідки наукових досліджень у творі. 7. Неоднозначність образу Галілея. Прийоми розкриття характеру головного героя. 8. Інтелектуальний характер драми „Життя Галілея”. Вплив ідей Б. Брехта на сучасний театр. Література Бертольд Брехт о театре: Сборник статей. – М., 1960.

Затонський Д.В. Митець у навиворіт вивернутому світі (Бертольд Брехт та Ернст Юнгер) // „Вікно в світ. Зарубіжна література: наукові дослідження, історія, методика викладання”. – 1999. - № 2. – С. 90-95. Копелев Л. Брехт. – М., 1966. Фрадкин И. Бертольд Брехт. Путь и метод. – М., 1965. Шумахер Э. Жизнь Брехта. – М., 1988. Глумова-Глухарева Э.И. Драматургия Бертольда Брехта. – М., 1962. Лейтес Н.С. От «Фауста» до наших дней. – М., 1987. – С. 123-136. Савицкий А.А. Бертольд Брехт. – М., 1981. Грицюк В. Б.Брехт на українській сцені // Культура і життя. – 1998. – 15 квітня. Назарець В., Васильєв Є. Фургон матінки Кураж: П`єса-пересторога Б. Брехта. 11 кл. // Всесвітня література та культура. – 2002. - № 6. – С. 29-31. Градовський А.В. Ноєв ковчег і візок матінки Кураж: Біблійне забарвлення п`єси Б. Брехта // Зарубіжна література в навчальних закладах. – 2001. - № 5. – С. 44-46. Волощук Є. Драматургія Бертольда Брехта // Зарубіжна література в навчальних закладах. – 2001. - № 9. – С. 41-47. Земляной С.О. О неудобствах, причиняемых умными друзьями // Диалог. – 1990. № 6. – С. 10-15. Самостійна робота № 2 Т Е М А: „Зрілий модернізм” та авангардизм і західно-європейська поезія першої половини ХХ ст. (Г. Аполлінер, Р. М. Рільке, Ф. Гарсіа Лорка, Т. С. Еліот). МЕТА: Дослідити синтез новітніх течій і тенденцій в творчості Г. Аполлінера, Р. М. Рільке, Ф. Гарсіа Лорки, Т. С. Еліота. Завдання: Вивчити напам`ять та письмово проаналізувати 1-2 поезії Г. Аполлінера, Р. М. Рільке, Ф. Гарсіа Лорки, Т. С. Еліота (за вибором), визначити риси „зрілого модернізму” та авангардизму в них. Зіставити поетичний оригінал і переклад, виділяючи особливості вітчизняної перекладацької школи. ПЛАН 1. Модернізм та авангардизм і основні течії європейської поезії ХХ ст. 2. Шлях Г. Аполлінера від неоромантизму до кубофутуризму: а) місце збірки «Алкоголі. Вірші 1898-1913 років» в художній еволюції поета (структура збірки, головні мотиви, ритмічні і метричні новації, особливості поетичної мови). Ідейно-художній аналіз поезій „Лорелея”, „Міст Мірабо”, „Пісня нелюбого”; б) мотивна організація, новітні прийоми художнього вираження в збірці «Каліграми. Вірші Миру та Війни» („Зарізана голубка й водограй”, „Узвишшя”); в)Г. Аполлінер і український авангард. 3. Творчість Р. М. Рільке, її еволюція: а) неоромантичний період творчості Р. М. Рільке („Часослов”); філософські здобутки збірки „Нові поезії”; пошук духовної єдності „Я” зі світом, прагнення з`єднати сучасність і античну давнину в пізній поезії митця. Ідейно-художній аналіз поезій „Згаси мій зір...”, „Осінній день”, „Гетсиманський сад”, „Ось дерево звелось...”; б) поезія як творення олюдненого світу із хаосу в „Сонетах до Орфея”. Відображення в

творі „Орфей, Еврідіка, Гермес” провідних мотивів лірики Р. М. Рільке. Образ Орфея; в) Р. М. Рільке і Україна, українські мотиви в його творчості. 4. Творчий доробок Ф. Гарсіа Лорки – вершинне явище іспанської поезії ХХ століття. Життєвий і творчий шлях митця. Синтез у творах міфології та фольклору з поетикою модернізму. Міфопоетика та персоніфікація природних сил і стихій як важлива риса стилю Ф. Гарсіа Лорки («Про царівну Місяцівну», «Балада про морську воду», «Касида про сон під зорями», «Сходить місяць», «Молоданка і вітер», «Балада про чорну тугу», «Гітара», «Газела про темну смерть»). Ф. Гарсіа Лорка і літературний контекст (Д. Павличко. «Федеріко Гарсіа Лорка» - «На золотій околиці Гранади…»). Гарсіа Лорка в українських перекладах М. Лукаша. 5. Т. С. Еліот – поет і теоретик модернізму. Вираження кризи свідомості й культури в поезії Т. С. Еліота 1910-х років («Пісня кохання Дж. Альфреда Пруфрока» та ін.). Зображення «сучасного апокаліпсису» - провідний мотив поезії Т. С. Еліота 1920-х років: «Суїні серед солов’їв», «Безплідна земля», «Порожні люди». Особливості поетики. Жанрова своєрідність лірики англійського митця 1930-х років: «Ранок біля вікна»тощо. Пізня поезія Т. С. Еліота, неокласичні елементи в ній. 6. Методичні аспекти вивчення творчості Г. Аполлінера, Р. М. Рільке, Ф. Гарсіа Лорки, Т. С. Еліота в школі. Література Ніколенко О. М., Бардакова Ю. В. Вивчення поезії ХХ століття у школі. Гійом Аполлінер. Райнер Марія Рільке – Харків, 2003. – С. 3-206. Балашова Т. В. Французская поэзия ХХ века. – М., 1982. – С. 23-38. Великовский С. В скрещенье лучей. – М., 1987. – С. 173-182. Песис Б. От Х1Х к ХХ веку. Традиция и новаторство во французской литературе. – М., 1979. – С. 317-330. Художні світи Аполлінера та Рільке: До вивчення творчості поетів. 11 кл. // Всесвітня література та культура. – 2002. - № 10. – С. 47-51. Соловйова І. Осмислення Г. Аполлінером у зеніті творчого злету трагедії існування особистості на початку ХХ ст. // Відкритий урок. – 2002. - № 21-22. – С. 14-20. Тараник К. В., Шевченко Т. Г. Кубофутуризм та сюрреалізм – ключові естетичні категорії будови уроку: Алгоритм уроку «Г. Аполлінер і становлення авангардистських течій у французькій і європейській поезії» // Всесвітня література в середніх навчальних закладах України. – 2001. - № 4. – С. 2-6. Сірочук Т. Від Мухаммеда 1У через Аполлінера до Лукаша // Зарубіжна література. – 2000. - № 8 (лютий). – С. 6-8. Про Г. Аполлінера // Тема. – 1999. - № 3. – С. 101-119. Гузь О. Почуття особистості в урбанізованому динамічному світі (поезія Г. Аполлінера «Міст Мірабо») // Зарубіжна література. – 2004. - № 33. – С. 10-12. Хартвиг Ю. Аполлинер. – М., 1971. Назарець В.М. Геніальний Г. Аполлінер // Зарубіжна література в навчальних закладах. – 2004. - № 11. – С. 4-8.

Волощук Є. В. Г. Аполлінер і розвиток французької та європейської авангардистської поезії // Всесвітня література в середніх навчальних закладах України. – 2003. - № 10. – С. 41-47. Мележик В. Таємниця народження поезії: Урок-дослідження за творчістю Г. Аполлінера // Зарубіжна література. – 2003. - № 6. – С. 36-42. Ізарський О. Рільке й Україна // Зарубіжна література. – 2003. - № 36. – С. 6-11. Самойленко П. Г. Р. М. Рільке: Розробка уроку в 11 класі // Все для вчителя. – 2002. – № 19. – С. 50-55. Баліна К. Уславлення боротьби за незалежність в оповіданні Райнера Марії Рільке «Пісня про правду». Україна в оповіданні /К. Баліна, Г. Бітковська, Л. Ковбасенко // Тема. – 2003. - № 4. – С. 73-77. Кравченко Л. Ліричний герой Райнера Марії Рільке (до проблеми суб’єктивного синкретизму) // Слово і час. – 2004. - № 5. – С. 38-42. Ніколенко О.М. «Орфей іде куди шляхів немає…» «Сонети до Орфея» Райнера Марії Рільке // Література. Відкритий урок. – К., 2003. – Вип. 7-8. – С. 48-69. Белей Н. І. Знайомий незнайомець: Система уроків з вивчення оповідання Р. М. Рільке «Пісня про Правду». 11 клас // Зарубіжна література в навчальних закладах. – 2001. - № 1. – С. 20-29. Белей Н. І. Орфей: ХХ століття. Літературна вітальня, присвячена творчості Р. М. Рільке // Всесвітня література та культура в навчальних закладах України. – 2001. № 9. – С. 36-40. Гадамер Г.-Г. Герменевтика і поетика. – К., 2001. – С. 247-257. Борецький М. І. Творцем покликаний Орфей // Всесвітня література в середніх навчальних закладах. – 2000. - № 1. – С. 42-44. Волощук Е. На путях к сердцевине бытия // Вікно в світ. – 2000. - № 2. – С. 73-94. Гарсиа Лорка Франсиско. Федерико и его мир. / Пер. с исп. – М., 1987. Осповат Л.С. Гарсиа Лорка. – М., 1965. Франк Б. Сервантес. Гарсиа Лорка. – М., 1982. Вайсборд М. А. Федерико Гарсиа Лорка-музыкант. – М., 1970. Халімончик Т. Федеріко Гарсіа Лорка // Зарубіжна література. – 2003. - № 46. – С. 11-16. Гладишев В. В., Пронкевич А. В. О роли анализа подстрочного перевода для постижения идеи произведения: На примере стихотворения «Гитара» Ф. Гарсиа Лорки // Всесвітня література в середніх навчальних закладах України. – 2000. - № 3. – С. 58-60. Вовк Я. Г. Гарсіа Лорка в українських перекладах та критиці // Наукові записки. Сер. Філологічна. – Полтава, 1998. – Вип. 2. – С. 131-139. Кальф Т. П. «Як заридала моя гітара…»: Матеріали до вивчення поезії Ф. Гарсіа Лорки // Зарубіжна література в навчальних закладах. – 1996. - № 11. – С. 28-33. Силюнас В. Федерико Гарсиа Лорка. Драма поэта. – М., 1989. – С. 51-98. Ніколенко О., Стеценко В. Художній світ Т. С. Еліота // Всесвітня література та культура в навчальних закладах України. – 2000. - № 10. – С. 42-47. Чертенко О. П. Т. С. Еліот – поет і теоретик модернізму // Всесвітня література в середніх навчальних закладах України. – 2003. - № 10. – С. 48-52.

Чертенко А. «И пламя и роза - одно» /Вселенная Томаса Стернза Элиота // Зарубіжна література: «Шкільний світ». – 2003. - № 45. – С. 12-24. Полянська М. П. Поезія Т. С. Еліота: Бінарний урок зарубіжної літератури та англійської мови. 11 кл. // Всесвітня література та культура. – 2003. - № 2. – С. 1618. Михед Т. Синдром Еліота, або Модерніст проти модернізму // Вікно в світ. – 2001. - № 3. – С. 72-80. Матвієнко С. «Маленька людина» - «людина порожня»? До прочитання поеми «Порожні люди» Томаса Стернза Еліота // Всесвітня література в середніх навчальних закладах України. – 2000. - № 1. – С. 48-49. Орлова О. Поетичний всесвіт Томаса Стернза Еліота // Вікно у світ. – 1999. – № 6. – С. 143-149. Павличко С. Лабіринти Томаса Стернза Еліота // Зарубіжна література (газ.) – 1999. – № 16. – С. 3, 6-7. Антологія світової літературно-критичної думки ХХ ст. – Львів, 1996. – С. 66-82. Гарин И. Пророки и поэты. – М., 1992. – С. 497-535. Ионкис Г. Э. Английская поэзия ХХ века (1917-1945): Учебн. пос. для пед. ин-тов. – М., 1980. – С. 69-125. Скуратовский Л. Семантика «Любовной песни Дж. Альфреда Пруфрока» Томаса Стернза Элиота и проблемы модернизма в лирике // Вікно в світ. – 2001. - № 3. – С. 53-58. Самостійна робота № 3 Т Е М А: „Срібна доба” російської поезії та творчий доробок її найвизначніших представників (О. Блок, Анна Ахматова, В. Маяковський, Б. Пастернак). МЕТА: визначити провідні модерністські й авангардистські напрями і течії „срібної доби” російської поезії, а також їх найвідоміших представників. Дослідити новітні тенденції у творчості О. Блока, Анни Ахматової, В. Маяковського, Б. Пастернака. Завдання: вивчити напам`ять та письмово проаналізувати 1-2 поезії О. Блока, Анни Ахматової, В. Маяковського, Б. Пастернака (за вибором), визначити риси символізму, акмеїзму, футуризму в них. Зіставити поетичний оригінал і переклад, виділяючи особливості вітчизняної перекладацької школи. ПЛАН 1. „Срібна доба” російської поезії, її модерністські й авангардистські течії. 2. Своєрідність символізму в російській поезії. О. Блок – найвидатніший поет російського символізму („Вітер далекий навіяв...”, „Незнайома”, „Весно, весно, без меж і без краю...”, „Скіфи”). Значення О. Блока для розвитку російської і світової поезії. О. Блок і літературний контекст (Л. Костенко. «Учора в дощ зайшов до мене Блок…»; Анна Ахматова. «Олександрові Блоку» - «Я пришла к поэту в гости…»; М. Цвєтаєва. «Із віршів до Блока» - Имя твое – птица в руке…»).

3. Акмеїзм, його естетичні засади і поетика у творчості Анни Ахматової („Довкола жовтий вечір ліг”, „Дав мені юнь ти сутужную”, „Був ти нещирим у ніжності” та ін.). „Реквієм” – вершина пізньої поезії А. Ахматової. Тематичні мотиви, структура, стильова поліфонія і новозавітна символіка твору. Анна Ахматова і Україна („Давній Київ ніби вимер” тощо). Анна Ахматова і літературний контекст (О. Блок. „Анні Ахматовій” – «Красота страшна». „Вам скажут...”; М. Цвєтаєва. „Анні Ахматовій” – «Узкий, нерусский стан…»; Б. Пастернак. „Анні Ахматовій” - „Мне кажется, я подберу слова...”). 4. Футуризм як авангардистська літературна течія, його естетичні засади та угрупування. В. Маяковський – лідер російського футуризму, його непересічна поетична обдарованість. Багатство тематичних мотивів, особливості поетики („А ви змогли б?”, „Послухайте!”, „Лілечко! Замість листа”, „Борг Україні”). В. Маяковський і літературний контекст (М. Рильський. „Маяковський” – „Його ході розмашисто-шорокій і розмах слів його відповідав...”; М. Цвєтаєва. „Маяковському” – „Превыше крестов и труб…», «Чтобы край земной не вымер…»; Б. Пастернак. „Смерть поета” – „Не верили, - считали, - бредни...”). 5. Б. Пастернак і російський футуризм. Поезія Б. Пастернака як синтез різних модерністсько- авангардистських течій першої третини ХХ ст. Філософськомедитативні мотиви у творах поета („Про ці вірші...”, „Визначення поезії”, „По стіні збігали стрілки...”, „Зимова ніч”). Б. Пастернак і літературний контекст (Л. Костенко. „Гілочка печалі на могилу Пастернака – „Паркан тут щільний, наче почерк...”; Анна Ахматова. „Поет” – „Он, сам себя сравнивший с конским глазом...”). 6. Методичні аспекти вивчення російської поезії „срібної доби” в школі. Література Чугунова Е. Е. Оформление ницшеанской концепции «Крушения гуманизма» в творчестве А. Блока // Вопросы русской лит-ры: Межвузовский научн. сборник. – Симферополь, 2000. – Вып. 6. – С. 102-113. Пулина Г. А. Материалы к анализу стихотворения А. Блока «Незнакомка» // Відкритий урок: розробки, технології, досвід. – 2001. - № 5-6. – С. 59-63. Коган Л. С кем спорят блоковские «Скифы»? // Книжное обозрение. – 1993. – 13 авг. - № 32. – С. 9. Овчаренко О. Стихотворение А.Блока «Скифы» и традиции русской литературы // Вестник Московского университета. – Серия 9. Филология.–1990.-№ 5. – С. 12-20. Герук О. Р. Навстречу Прекрасной Даме: Материалы к изучению творчества А. Блока. 11 кл.//Зарубіжна література в навчальних закладах.–2002. - № 2.– С. 22-27. Подоляка Т. На «Башне» Вяч. Иванова. Ролевая игра «Литературная «среда», посвященная А.Блоку // Русская словесность в школах Украины. – 1997. - № 5. – С. 25-30. Исаева Е. Диалог искусств на уроке литературы: Изучение поэзии А.Блока во взаимосвязи с творчеством М.Врубеля // Русская словесность в школах Украины. – 2002. - № 5. – С. 33-36. Трубина Л.А. «О, Русь моя!» (О творчестве А.Блока) // Дидактика. – 2002. - № 2. – С. 71-80.

Бекетова М. Воспоминания об Александре Блоке. – М., 1990. Минц З. Александр Блок // История русской литературы в 4-х т. – Т. 4. – М., 1983. – С. 520-548. Орлов В. Александр Блок. Очерк творчества. – М., 1956. Соловьев Б. Александр Блок // Блок А.А. Собр. соч. в 6-ти т. – Т. 1. – М., 1971. – С. 3-46. Павловский А.И. Анна Ахматова: жизнь и творчество. – М., 1991. – С. 3-70. Козлова А.Г., Куншерук В.А. Анна Ахматова и акмеизм // Филологический анализ: межрегиональный сборник научных статей. – К., 1995. – Выпуск 7. – С. 85-90. Гурвич И. Художественное открытие в лирике Ахматовой // Вопросы литературы. – 1995. – № 3. – С. 153-174. Ольшанская Е. Анна Горенко (Ахматова) в Киеве // зарубіжна література (газ.). – 1998. - № 18. – С. 3-6. Троцик О.А. Тема страждання і „доброї звістки” в поемі А.Ахматової „Реквієм” // Зарубіжна література в навчальних закладах. – 2000. - № 12. – С. 46-48. Гамарська С.В. „Ключів іржавий скрегіт...” Анна Ахматова. Поема „Реквієм”. Конспект уроку. 11 кл. // Зарубіжна література в навчальних закладах. – 2001. - № 12. – С. 28-30. Лисюк Н.А. Сторінки пекла: Художній аналіз поеми А.Ахматової „Реквієм” // Зарубіжна література в навчальних закладах. - 1996. - № 11. – С. 34-38. Бавин С.П., Гурболикова О.А. Книги, которые читают все. – М., 1989. – С. 50-82. Виленкин В. В сто первом зеркале. – М., 1987. – С. 218-332. Дудин М. Души высокая свобода // Перечитывая заново. – Сборник литературнокритических статей. Составитель В.А. Лавров. – М., 1989. – С. 45-59. Жирмунский В. Творчество Анны Ахматовой. – Л., 1973. Скатов Н. Книга женской души (О поэзии Анны Ахматовой) // Ахматова А. Собр. соч. в 2-х т. – Т. 1. – М., 1990. – С. 3-16. Червинская О. Акмеизм в контексте Серебряного века и традиции. – Черновцы, 1997. Ростовцева И. Между словом и молчанием. – М., 1989. – С. 133-174. Тренин В.В. В мастерской стиха Маяковского. – М., 1991. Михайлов А.А. Маяковский. – М., 1998. Рудиченко В.И. «Вот – я, весь боль и ушиб…»: Краткий конспект урокаисследования по теме «Особенности любовной лирики В.Маяковского» // Русская словесность в школах Украины. – 1999. - № 3. – С. 38-40. Тимченко С. Маяковский и Украина //Зарубіжна література.– 2001. - № 40.–С. 5-8. Манохина И. Футуризм как литературное течение российской поэзии «серебряного века»: истоки, принципы, достижения. Ранняя лирика В. Маяковского – образец русского кубофутуризма // Зарубіжна література. – 2004. № 11-12. – С. 33-39. Жизнь и творчество В. Маяковского. – М., 1997. Карманський П. Футуризм // Сучасність – 2004. - № 5. – С. 115-127. Футуризм: визначення // Тема. – 1999. - № 3. – С. 14-20.

Бортніков Р. Футуризм у малярстві та літературі / Р. Бортніков, О. Кондрашевський // Українська література в загальноосвітній школі. – 2003. - № 8. – С. 62-64. Володимир Маяковський і полтавці // Комсомолець Полтавщини. – 1989. – 13 липня. Карпов А. С. Пощечина общественному вкусу: футуризм как направление поэзии «серебряного века» // Дидакт-учитель. – 2002. - № 3. – С. 72-80. Альфонсов В. Н. Поэзия Б. Пастернака. – Л., 1990. Озеров Л. А. О Борисе Пастернаке. – М., 1990. Самостійна робота № 4 ТЕМА: Роман „Майстер і Маргарита” М. Булгакова в культурологічному контексті. „Магічний реалізм” роману. МЕТА: дослідити елементи „магічного реалізму” в романі „Майстер і Маргарита”. Встановити інтертекстуальну площину роману та зв`язок твору з Біблією і з історичною ситуацією в Росії 30-х років ХХ ст. Завдання: письмово визначити риси поетики „магічного реалізму” в романі „Майстер і Маргарита” М. Булгакова; проаналізувати образи Майстра і Маргарити. Підготувати фрагмент уроку (слово вчителя) на тему: „М. Булгаков і Київ”. ПЛАН 1. Творча історія роману „Майстер і Маргарита” М. Булгакова. Роман і літературна критика 60-90-х років ХХ ст. 2. Особливості композиції твору. Трьохвимірна структура роману і її ідейноестетичне значення. Розвиток традиції Г. С. Сковороди в побудові роману. Зовнішній і внутрішній плани роману як елементи драматизації прози. 3. Біблійні мотиви в романі М. Булгакова: а) інтерпретація Євангелія від Луки; б) значення образу Ієшуа в романі; в) тема провини Понтія Пілата і його спокуси у Біблії і в романі; г) значення інших Біблійних образів в романі (Іуда із Каріота, Левій Матвій, Афраній). 4. Філософсько-моральна проблематика твору. 5. Образ Майстра і його долі: філософсько-моральні проблеми і шукання Майстра; Фастівські мотиви у творі (Фауст – Майстер). Майстер і Маргарита. Майстер і Воланд. 6. Тема спокою і її потрактування в критиці. 7. „Магічний реалізм” роману. Часові шари в творі, художні засоби їхньої зв`язності. Реальне та ірреальне в творі. 8. Розвиток Булгаковим традицій світової класики (Гоголь, Гофман, Достоєвський та ін.)

9. Методичні аспекти вивчення роману в школі. Література Соколов Б. Три жизни Михаила Булгакова. – М., 1997. Николенко О. От утопии к антиутопии (о творчестве А. Платонова и М. Булгакова). – Полтава, 1994. – С. 109-203. Галинская И. Загадки известных книг. – М., 1986. – С. 65-125. Лакшин В.Я. Мир Михаила Булгакова // Собр. соч. в 5-ти т. – Т. 1. – М., 1989. – С. 5-68. Лесскис Г. Последний роман Булгакова // Собр. соч. в 5-ти т. – Т. 5. – М., 1990. – С. 607-630. Михаил и Елена Булгаковы. Дневник Мастера и Маргариты. – М., 2001. – С. 555. Петровский М.С. Мастер и Город. Киевские контексты Михаила Булгакова. – К., 2001. Чудакова М.О. Жизнеописание Михаила Булгакова. – М., 1988. Волощук Е. Образ автора в контексте булгаковской концепции творчества (на материале романа «Мастер и Маргарита) // Зарубіжна література. – 2001. - № 2528 (липень). – С. 34-42. Таранік К. Світло і темрява в романі „Майстер і Маргарита”: Матеріали до уроку // Всесвітня література та культура в навчальних закладах України. – 2001. № 4. – С. 13-20. Корниенко О.А. «…Так кто ж ты, наконец ?»: Воланд в романе М.Булгакова «Мастер и Маргарита» // Русский язык и литература в учебных заведениях. – 2001. - № 1. – С. 13-18. Соколова Л. Традиції світової культури в романі „Майстер і Маргарита”: Опорні схеми та конспекти. Джерела твору // Всесвітня література та культура. – 2001. № 4. – С. 25-28. Абрамова О.Б. „Бином Булгакова», или пятое измерение «Мастер и Маргарита» // Искусство и образование. – 2000. - № 3. – С. 4-18; № 4. – С. 14-34; 2001. - № 1. – С. 60-82. Самостійна робота № 5 Т Е М А: Філософсько-алегоричний характер казки-притчі «Маленький принц» Антуана де Сент-Екзюпері М Е Т А: розкрити філософсько-притчовий характер казки «Маленький принц» А. де Сент-Екзюпері, віднайти приклади втілення головних життєвих цінностей у творі, розтлумачити його алегоричний сенс. Завдання: усно описати одну з планет, що відвідав Маленький принц, дати визначення понять алегорія і притча; письмово проаналізувати образи Принца, Льотчика, Лиса, Гадюки. ПЛАН

1. Місце казки «Маленький принц» у творчості Сент-Екзюпері. Особливості жанру твору. 2. Ідейно-композиційна роль посвяти. 3. Конфлікт твору, його філософсько-етичне звучання. 4. Основна тематика і проблематика казки ( проблема вічного й минущого, тема відповідальності людини тощо). 5. Образна система твору: Маленький Принц, Льотчик, Лис, Гадюка, мешканці астероїдів. 6. Головні життєві цінності у казці, її гуманістичне значення та алегоричний сенс. ЛІТЕРАТУРА Буковская А. Сент-Экзюпери, или парадоксы гуманизма. – М., 1983. Григорьев В. П. Антуан Сент-Экзюпери. – Л., 1972. Мижо М. Сент-Экзюпери. – М., 1965. Іроденко Л. М. Система уроків за казкою-притчею А. де Сент-Екзюпері «Маленький принц». 8 кл. // Зарубіжна література в навчальних закладах. – 2004. № 3. – С. 34-39. Баліна К. «Маленький принц» А. де Сент-Екзюпері – філософська алегорична казка-притча. Поетизація в ній краси людських взаємин // Тема. – 2003. - № 4. – С. 101-107. Вераксич Н. «Ти відповідаєш за все…»: Система уроків за казкою-притчею А. де Сент-Екзюпері «Маленький принц» // Зарубіжна література. – 2003. - № 10 – С. 17-20.Левицька Т. А. де Сент-Екзюпері та його казка «Маленький принц» // Зарубіжна література. – 2002. - № 13 (квіт.). – С. 4-7. Нестерук Н. Ф. «Добре бачить тільки серце»: Система уроків з вивчення казкипритчі А. де Сент-Екзюпері «Маленький принц». 7 кл. // Зарубіжна література в навчальних закладах. – 2001. - № 4. – С. 15-19. Українець Л. Як говорить Маленький принц?: Вивчення повісті-казки А. де СентЕкзюпері в українських перекладах // Всесвітня література та культура в навчальних закладах України. – 2001. - № 5. – С. 50-52. Нев’ярович Н. Обрії духовної культури А. де Сент-Екзюпері // Відкритий урок. – 2002. - № 21-22. – С. 27-29. Барко І. Цінності дитинства // Зарубіжна література. – 2004. - № 17. – С. 10-11. Контрольні питання з дисципліни «Історія зарубіжної літератури ХХ століття» (І пол.) 1. Загальна характеристика світового літературного процесу ХХ ст. 2. Специфіка розвитку реалістичного напряму в світовому літературному процесі ХХ ст. Місце соціалістичного реалізму в ньому. 3. Декаданс як літературне явище к. ХІХ- поч. ХХ ст. Його філософськоестетичні засади.

4. Модернізм як літературне явище ХХ ст. Його філософсько-естетичні засади та представники. 5. Течії модернізму. Загальна характеристика. 6. Авангардизм як літературне явище ХХ ст. 7. Проблема людина і наука та її художнє втілення в романі «Війна світів» Г. Веллса. 8. Використання фантастики для постановки важливих моральних проблем в романі «Машина часу» Г. Веллса. 9. Конфлікт та його художнє втілення в романі «Невидимець» Г. Веллса. Образна система твору. 10.Тема кохання та її художнє рішення в романі «Пісня над піснями» Шолом-Алейхема. Біблійні мотиви, ліризм оповіді, мова твору. ШоломАлейхем і Україна. 11.Жанрово-композиційна своєрідність повісті «Тев`є-молочник» ШоломАлейхема. Проблематика твору. Образ головного героя. Мова повісті. 12.Соціально-психологічний характер п`єси «Ляльковий дім» Г. Ібсена. Образ Нори і проблеми фемінізму. Особливості драматургічного конфлікту та розвитку дії. Аналітична композиція. Підтекст. 13.«Філологічний конфлікт» і соціально-виховна спрямованість комедії «Пігмаліон» Б. Шоу. Міфологічна основа та художня природа твору. 14.Новаторство Б. Шоу-драматурга (п`єса «Професія місіс Уоррен»). 15.Антивоєнна спрямованість драми «Шоколадний солдатик» Б. Шоу. Парадокс та його функції у творі. 16.М. Метерлінк – теоретик і практик символістської драми («Сліпі», «Там, всередині», «Неминуча»). 17.Філософський характер п`єси-казки «Синій птах» М. Метерлінка. Сюжетно-композиційні особливості та символіка твору. 18.Символізм як літературне явище к. ХІХ - поч. ХХ ст. Його філософсько-естетичні засади та представники. 19.Тематичні мотиви лірики П. Верлена. Сугестія та музичність як її характерні ознаки («Осіння пісня», «Так тихо серце плаче», «Сентиментальна прогулянка» тощо). Українські переклади. 20.«Поетичне мистецтво» П. Верлена як своєрідний маніфест імпресіонізму та символізму. 21.Символізм А. Рембо як постійний експеримент. Програма «поетичного яснобачення» та її художня реалізація («П`яний корабель», «Відчуття», «Моя циганерія» тощо). Українські переклади. 22.Пошук відповідностей між різними відчуттями й синтез поетичного вираження в поезії «Голосівки» А. Рембо. 23.Символ і сугестія – засоби поетичного самовираження С. Малларме. Мотивна організація його лірики («Дар поезії», «Блакить», «Лебідь»). Українські переклади. 24.Місце збірки «Алкоголі. Вірші 1898-1913 років» в художній еволюції Г. Аполлінера (структура збірки, головні мотиви, ритмічні і метричні новації, особливості поетичної мови). Г. Аполлінер і Україна.

25.Осмислення трагедії Першої світової війни, новітні прийоми художнього вираження в збірці Г. Аполлінера «Каліграми. Вірші Миру та Війни» („Зарізана голубка й водограй”, „Узвишшя”). Українські переклади. 26.Символістський характер лірики О. Блока («Вітер далекий навіяв…», «Незнайома», «Весно, весно, без меж і без краю…», «Скіфи»). Українські переклади. 27.Акмеїзм як модерністська літературна течія ХХ ст. Його філософськоестетична програма та представники. 28.Акмеїстичні тенденції в ліриці А. Ахматової («Довкола жовтий вечір ліг», «Дав мені юнь ти сутужную» та ін.). Українські переклади.А. Ахматова і Україна. 29.Футуризм як авангардистська літературна течія ХХ ст., його естетичні засади та представники. 30.В. Маяковський – лідер російського футуризму («А ви змогли б ?», «Послухайте», «Лілічко ! Замість листа» тощо). Українські переклади. 31.Концепція «срібного століття» російської поезії. 32.Філософсько-медитативні мотиви лірики Б. Пастернака. Розуміння поезії як входження в сутність речей і явищ («Визначення поезії», «Цей лютий ! Час для сліз і віршів…», «Гетсиманський сад»). 33.Поезія Б. Пастернака як синтез різних модерністсько-авангардистських течій першої третини ХХ ст. ( «По стіні збігали стрілки…», «Зимова ніч», «Нобелівська премія»). 34.Проблематика роману „Пан” К. Гамсуна. Філософське прочитання назви твору. Еволюція характеру головного героя. Особливості трактування теми кохання. 35.Неоромантичні та імпресіоністичні тенденції в романі „Пан” К. Гамсуна. К. Гамсун і українська література: контактно-генетичні зв`язки й типологічні паралелі. 36.Тема мистецтва і митця у новелах „Трістан” і „Тоніо Крегер” Т. Манна. Ідеї декадентської та модерністської доби у новелі „Трістан”. Автобіографічний характер новели „Тоніо Крегер”. Образ головного героя та засоби його розкриття. 37.Проблема мистецтва та роль міфу в новелі „Смерть у Венеції” Т. Манна. Творча трагедія Густава фон Ашенбаха. Художня довершеність твору. 38.Напруга передвоєнної ситуації в Європі й тривожний настрій новели „Маріо і чарівник” Т. Манна. Проблематика твору. Характер зіткнення „чарівника” і Маріо. Алегоричність і паралелізм у новелі. Зв`язок твору із наскрізною у творчості Т. Манна темою митця та мистецтва. 39.Мотивне багатство поезії Р.М. Рільке. Синтетичний вияв новітніх течій і тенденцій у ній („Згаси мій зір...”, „Осінній день”, „Гетсиманський сад”, „Ось дерево звелось...”). Р.М. Рільке й Україна. 40.Поезія як творення олюдненого світу із хаосу в „Сонетах до Орфея” Р.М. Рільке. Відображення в творі „Орфей, Еврідіка, Гермес” провідних

мотивів лірики Р. М. Рільке. Образ Орфея як персоніфікація сили мистецтва. 41.Творчий доробок Ф. Гарсіа Лорки – вершинне явище іспанської поезії ХХ століття. Синтез міфології та фольклору з поетикою модернізму – головна риса стилю митця («Балада про чорну тугу», «Гітара», «Газела про темну смерть»). 42.Мотивна організація лірики Ф. Гарсіа Лорки. Міфопоетика та персоніфікація природних сил і стихій як важлива риса його стилю («Про царівну Місяцівну», «Балада про морську воду», «Касида про сон під зорями», «Сходить місяць», «Молоданка і вітер»). Гарсіа Лорка в українських перекладах М. Лукаша. 43.Т. С. Еліот – поет і теоретик модернізму. Зображення «сучасного апокаліпсису» - провідний мотив поезії митця. Особливості поетики («Пісня кохання Дж. Альфреда Пруфрока», «Безплідна земля», «Порожні люди» та ін.). 44.Модерністська концепція світу і людини в поезії Т.С. Еліота («Суїні серед солов’їв», «Ранок біля вікна» тощо). Жанрова своєрідність лірики митця. Неокласичні й імажиністські елементи в ній. 45.Відчуження людини і дегуманізація світу – провідна тема оповідання „Перевтілення” Ф. Кафки. Проблематика і композиція твору. Сутність конфліктів героя з родиною у кожній його частині. 46.Символічний код оповідання „Перевтілення” Ф. Кафки. Своєрідність стилю письменника. 47.Характер зображення технізованого і бюрократизованого суспільства з його духовним тоталітаризмом в романі «Процес» Ф. Кафки. Риси експресіоністської поетики в творі. 48.Психологічне есе Дж Джойса „Джакомо Джойс”, його автобіографічний характер. Самоіронічний присмак назви твору. Ключова лексика і символіка тексту та розмаїття його можливих інтерпретацій. 49.Багатство внутрішнього світу Джакомо та засоби його творення у психологічному есе Дж. Джойса „Джакомо Джойс”, Риси поетики модерністського есе. 50.Роман «Портрет художника замолоду» Дж. Джойса як автобіографічна історія письменника-початківця. Міфологізм твору. 51.Основні принципи „епічного театру” Б. Брехта. 52.„Матінка Кураж та її діти” Б. Брехта як драма-пересторога напередодні Другої світової війни. Образна система твору. Його сучасний політичний підтекст та алегоричний сенс. 53.Втілення принципів „епічного театру” в драмі „Матінка Кураж та її діти” Б. Брехта. 54.Проблема моральної відповідальності вчених за наслідки наукових досліджень у драмі „Життя Галілея” Б. Брехта. Неоднозначність образу Галілея. Прийоми розкриття характеру головного героя. 55.Три редакції драми „Життя Галілея” Б. Брехта. Інтелектуальний характер твору. Вплив ідей Б. Брехта на сучасний театр.

56.Творча історія роману „Майстер і Маргарита” М. Булгакова. Особливості композиції твору. Розвиток традиції Г.С. Сковороди в побудові роману. 57.Філософсько-моральна проблематика роману „Майстер і Маргарита” М. Булгакова. Образи Майстра і Маргарита. 58.„Магічний реалізм” роману „Майстер і Маргарита” М. Булгакова. Розвиток Булгаковим традицій світової класики (Гоголь, Гофман, Достоєвський та ін.). 59.Місце казки «Маленький принц» у творчості Сент-Екзюпері. Головні життєві цінності у казці, її гуманістичне значення та алегоричний сенс. Особливості жанру твору. 60.Основна тематика і проблематика казки «Маленький принц» СентЕкзюпері. Семестр 8 Практичне заняття № 1 Т Е М А: Особливості розвитку американської прози другої половини ХХ ст. (Е. Хемінгуей, Р. Бредбері). М Е Т А: виявити сюжетно-композиційні та художні особливості новели «Кішка під дощем» Е. Хемінгуея; дослідити символічно-притчовий зміст повісті Е. Хемінгуея «Старий і море» та розкрити її жанрову специфіку, визначити роль підтексту («принцип айсберга») в творі; з`ясувати сутність попередження Р. Бредбері про загрозу наукового прогресу майбутньому людської цивілізації при втраті духовності, аналізуючи оповідання і романи американського письменника. Завдання: письмово підготувати ідейно-художній аналіз новели «Кішка під дощем» Е. Хемінгуея (згідно плану), усно дати визначення поняття повістьпритча та виявити її риси в творі «Старий і море»; усно визначити провідні філософські концепти та естетичні принципи Р. Бредбері-фантаста. Письмово скласти порівняльну таблицю: „Спільне та протилежне в трактуванні „марсіанської” теми в творчості Г. Веллса („Війна світів”) та Р. Бредбері „Марсіанські хроніки”). ПЛАН 1. Ідейний задум та принципи композиції книги «В наш час» Е. Хемінгуея (тема війни та її наслідків в книзі; двуплановість книги, смислове навантаження мініатюр, роль прологу та заключення; місце новели «Кішка під дощем» і мініатюри, що передує їй, в книзі «В наш час»). 2. Ідейно-естетичний аналіз новели «Кішка під дощем»: А) Структура новели. Експозиція, зав’язка, кульмінація, розв’язка. Своєрідність їх; Б) Принципи зображення героїв. Специфіка психологізму; В) Роль повторів; Г) Значення підтексту; Д) Функція «ключової фрази»; Є) Система образів у новелі;

Ж) Ідейно-композиційна функція мотиву дощу та сутінок; З) Тема війни та її наслідків в новелі; І) Своєрідність художньої майстерності Хемінгуея-новеліста. 3. «Життєподібний» сюжет і філософсько-символічний зміст повісті-притчі «Старий і море» Е.Хемінгуея. Сенс фіналу твору. 4. Проблематика повісті-притчі «Старий і море». Поняття про хемінгуеївський стиль («принцип айсберга», лаконізм). 5. Місце оповідання „Усмішка” в творчому доробку Р. Бредбері. Його ідейнохудожня своєрідність. 6. Роман „451 градус за Фаренгейтом” Р. Бредбері як попередження автора про загрозу науково-технічного прогресу майбутньому людської цивілізації при втраті духовності. Філософський характер твору. Світ цивілізації та світ природи в романі „451 градус за Фаренгейтом” Р. Бредбері. Етапи духовної еволюції Гая Монтега і прийоми розкриття характеру героя. Образ Клариси. 7. Сюжетно-композиційні особливості «Марсіанських хронік» Р. Бредбері. Жанр твору. Тематика, проблематика і естетична природа «Марсіанських хронік» Р. Бредбері. Герої твору як втілення філософських ідей письменника. Принципи їх зображення. Спільне та відмінне в трактуванні «марсіанської» теми в творчості Г. Веллса («Війна світів») та Р. Бредбері («Марсіанські хроніки). 8. Методичні аспекти вивчення творчості Е. Хемінгуея й Р. Бредбері в школі. ЛІТЕРАТУРА Уліщенко В. В. Зарубіжна проза ХХ ст. в школі: Філософія модернізму та постмодернізму. Біографії письменників. Методика аналізу художніх творів. – Х., 2002. – С. 122-151. Затонський Д. Е. Хемінгуей – письменник і людина // Вікно в світ. – 1999. - № 6. – С. 6-26. Глущенко Г. «Гімн людині» чи щось інше? // Всесвітня література та культура в навчальних закладах України. – 2004. - № 9. – С. 18-23. Гордєєва Л. В. «Людина не для того створена, щоб терпіти поразки…» // Всесвітня література та культура в навчальних закладах України. – 2004. - № 9. – С. 15-17. Денисова Т. Н. Роман і романісти США ХХ ст. – К., 1990. – С. 101-124. Денисова Т. Н. Секрет айсберга: О художественных особенностях прозы Э. Хемингуэя // Литературная учеба. – 1980. - № 5. – С. 202-207. Анастасьев Н. А. Творчество Э. Хемингуэя. – М., 1981. – С. 85-111. Кашкин И. Эрнест Хемингуэй. – М., 1966. – С. 222-231. Лидский Ю. А. Творчество Э. Хемингуэя. – К., 1973. – С. 12-75. Назарець В. М. Володар мрій // Всесвітня література та культура в навчальних закладах України. – 2004. - № 9. – С. 28-33. Разработка уроков по творчеству Р. Брэдбери («Марсианские хроники») // Изучение литературы народов мира в школе.– Полтава.– 1993.– Вып. 1.– С. 50-54. Скурогатов В. И. О творчестве Р. Брэдбери //Брэдбери Р. О скитаниях вечных и о земле. – М., 1988. – С. 647-653. Владко В. Американська наукова фантастика і «Марсіанські хроніки» Р. Бредбері // Всесвіт. – 1962. - № 6. – С. 86-91.

Пулина Г.А. Урок по роману Р. Бредбери «451 градус за Фаренгейтом» // Відкритий урок: розробки, технології, досвід. – 2001. - № 5-6. – С. 22-26. Бредбері Р. „Ми – частка космосу” (розмова з Р. Бредбері) // Всесвіт. – 1990. - № 8. – С. 153-159. Бредбери Р. Дело моей жизни // Техника молодежи. – 1980. - № 7. Варжанетян В. Детство в безумном мире //Cім`я і школа. – 1971. - № 4. – С. 56-58. Арсеньева О.Г. Фантастика Р. Бредбери // Историко-литературный сборник. – Л., 1966. – С. 342-366. Хмельницкая Т. От научной фантастики к детской сказке // Звезда. – 1970. - № 9. – С. 195-204. Размахина В. Социальные истоки и проблематическая функция романапредупреждения // Проблема социального прогнозирования. – Вып. 3, Красноярск, 1977. – С. 147-154. Кагарлицкий Ю. И. Герберт Уэллс: Очерк жизни и творчества. – М., 1983. Кагарлицкий Ю. И. Вглядываясь в будущее: Книга о Г. Уэллсе. - М., 1989. Моэм У-С. Герберт Уэллс //Моэм У-С. Подводя итоги. – М., 1991. – С. 469-474. Практичне заняття № 2 Т Е М А: Роман «Сто років самотності» Г. Гарсіа Маркеса як твір «магічного реалізму». М Е Т А: виявити риси «магічного реалізму» в романі, його проблематику, національний колорит та алегоричний сенс. Завдання: усно пригадати визначення поняття «магічний реалізм»; письмово виявити риси «магічного реалізму» в романі «Сто років самотності» Г. Гарсіа Маркеса та укласти генеологічне дерево родини Буендіа. ПЛАН 1. Роман «Сто років самотності» Г. Гарсіа Маркеса як узагальнення долі латиноамериканського континенту. Національна міфологема самотності. 2. Підпорядкованість історії роду Буендіа принципам міфотворення. Родові і загальнолюдські закономірності у хроніці життя Буендіа. 3. Міфопоетика твору: циклічність часу, яка закріплюється сюжетними повторами й прямим перетіканням минулого в майбутнє; розімкнення простору і його незмінність, анахронічність; поєднання предметної реальності з реальністю свідомості, з міфом, буденного й фантастичного, піднесеного й низького, комічного й трагічного; тотальна метафоричність і символіка тексту; барокова щедрість барв, міфологічні й біблейські алюзії і «карнавал» у творі. 4. Проблематика роману. 5. Методичні аспекти вивчення роману «Сто років самотності» Г. Гарсіа Маркеса у школі. ЛІТЕРАТУРА Земсков Н. Г. Гарсиа Маркес. – М., 1989.

Кутейщикова В., Осповат Л. Новый латиноамериканский роман. 50-60-е годы. – М., 1976. Писатели Латинской Америки о литературе. – М., 1982. Столбов В.С. Пути и жизни / О творчестве популярных латиноамериканских писателей. – М., 1985. – С. 269 – 318. Гарсиа Маркес. Нобелевская премия по литературе, 1982 // Лауреаты Нобелевской премии: Энциклопедия. В 2-х т. Т.1.–А - Л.– М., 1992. – С. 312-314. Затонський Д. «Сутність нашої самотності». Про «магічний реалізм» Г. Гарсіа Маркеса // Всесвітня література та культура в навчальних закладах України. – 2001. - № 12. – С. 34 – 37. Грисенко Л. «Від історії людства до історії духовності»: Матеріали до вивчення роману Г. Гарсіа Маркеса «Сто років самотності» 11 кл. // Всесвітня література та культура в навчальних закладах України. – 2001. - № 5. – С. 41-44. Омельченко М. Система образів роману Г. Гарсіа Маркеса «Сто років самотності» // Зарубіжна література. – 2003. - № 8 (лют.) – С. 6-8. Штейнбук Ф. Через «Сто років самотності» зникають навіть «Тіні забутих предків» // Українська мова й література в середніх школах, гімназіях та колегіумах. – 2002. - № 2. – С. 107-111. Практичне заняття № 3 ТЕМА: Постмодерністська концепція роману У. Еко «Ім`я троянди”. МЕТА: познайомитися з філософсько-естетичними поглядами У. Еко; дослідити постмодерністські тенденції у романі „Ім`я троянди” . Завдання: письмово дослідити постмодерністський код роману У. Еко „Ім`я троянди”. ПЛАН 1. Постмодернізм як один з найзначніших напрямів мистецтва кінця ХХ ст. Його філософсько-естетичні засади, етапи розвитку, представники. 2. Постмодерністські тенденції в романі У. Еко „Ім`я троянди”: а) забарвленість сюжету пошуків зниклої книги; б) іронічний ґатунок центрального конфлікту в романі; в) елементи жанру історичного, пригодницького й детективного роману; г) пафос реабілітації сміхового начала, гра з «чужим» текстом і читачем, засоби стилізації у творі; д) сенс назви роману. 3. Місце роману в світовому літературному процесі ХХ ст. 4. Методичні аспекти вивчення роману у школі. Література Галка Г.А. Справжній герой роману – Слово: Уроки за твором У. Еко „Ім`я троянди” // Всесвітня література в середніх навчальних закладах України. – 2002. - № 4. – С. 43-49. Дзик А. Ім`я – маятник. До вивчення творчості У. Еко в 11 кл. // Тема. – 2002. № 1. – С. 22-33.

Затонський Д.В. Роман У. Еко „Ім`я троянди” у дзеркалі літературознавства // Всесвітня література в середніх навчальних закладах України. – 2002. - № 5-6. – С. 121-126. Затонський Д. Співзвучність середньовіччю / У. Еко „Ім`я троянди”. 11 кл. // Зарубіжна література. – 2002. 24 (червн.). – С. 3-8. Назарець В.М., Васильєв Є.М. Постмодернізм: Умберто Еко. До вивчення роману „Ім`я троянди”. 11 кл. // Зарубіжна література в навчальних закладах. – 2002. - № 4. – С. 26-29. Нев`ярович Н. Справа Хорхе, або де вихід з лабіринту? Урок-розслідування за романом У. Еко „Ім`я троянди” // Відкритий урок. – 2002. - № 13-14. – С. 88-92. (Зарубіжна література. – 2002. - № 17. – С. 25-27). Соколова О. Роман У. Еко „Ім`я троянди” у шкільному вивченні // Тема. – 2002. - № 1. – С. 34-45. Соколова О., Монахова Н. Що в імені твоєму, троянда? За пелюстками роману У. Еко // Зарубіжна література. – 2002. - № 14. – С. 3-4, 9-11. Умберто Эко. Заметки на полях «Имени розы». Заглавие и смысл // Всесвітня література в середніх навчальних закладах України. – 2002. - № 5-6. – С. 112120. Шульц С. Про бібліотекаря Борхеса, відповідального за світову культуру та таємницю «Імені троянди» У. Еко // Зарубіжна література. – 2002. - № 20. – С. 6-7. Вовк Я.Г. Загадки роману У. Еко „Ім`я троянди” // Всесвітня література та культура в навчальних закладах України. – 2001. - № 11. – С. 30-31.

Самостійна робота № 1 Т Е М А: Роман «Чума» А. Камю як еволюція «від естетики абсурду до естетики бунту». М Е Т А: дати визначення поняття екзистенціалізм; познайомитися з філософськоестетичними поглядами А.Камю, дослідити жанрову природу роману «Чума» (роман-парабола) та розкрити проблеми вибору позиції і відповідальності людини за цей вибір в творі, пояснити, в чому полягає сенс перестороги письменника.

Завдання: письмово проаналізувати образи лікаря Ріє, його сподвижника - Жана Тарру, журналіста Раймона Рамбера, священика Панлю, службовця Жозефа Грана; усно визначити риси поетики екзистенціалізму у творі. ПЛАН 1. Поняття про екзистенціалізм як літературне явище ХХ століття. Основні особливості екзистенціалізму. 2. Етапи життя і творчості А. Камю. Його філософські й естетичні погляди.

3. Історія написання роману «Чума» А. Камю. 4. Особливості сюжету й жанру роману. Його алегоричний зміст. 5. Проблема вибору людини в межовій ситуації та відповідальності за цей вибір у творі. Система образів роману. 6.Метафізика абсурду і етика трагічного стоїцизму в романі «Чума». 7. Композиція і стиль твору. Символіка метафори чуми. 8. Методичні аспекти вивчення роману «Чума» в школі. ЛІТЕРАТУРА Великовский С. «Проклятые вопросы» Камю // Альбер Камю. Избранное. – М., 1988. – С. 5-38. Камю А. Шведские речи // Камю А. Соч. в 5-ти т. – Т. 4. – Харьков, 1998. – С. 171-209. Фокин С. Альбер Камю. Роман. Философия. Жизнь. – Спб, 2000. Камю А. Роман «Чума»: Посібник для 11 класу. – Х., 2002. Уліщенко В. Зарубіжна проза ХХ ст. в школі: Філософія модернізму та постмодернізму. Біографії письменників. Методика аналізу художніх творів. – Х., 2002. – С. 152-177. Волощук Є. Духовні й художні здобутки літератури екзистенціалізму / система уроків за романом «Чума» А. Камю // Зарубіжна література. – 2000. - № 20. – С. 1-8. Рудаківська С. В. Альбер Камю. «Чума»: у пошуках методичних варіантів. 11 кл. //Всесвітня література в середніх навчальних закладах України. – 2003. - № 2. – С. 46-51. Лобода О. П. Єдине, що важливо, - це бути людиною…: Урок за романом Камю «Чума». 11 кл. // Зарубіжна література в навчальних закладах. – 2000. - № 1. – С. 13-17. Попович М. А. Камю – художник і мислитель // Вікно в світ. – 2000. - № 1. – С. 130-137.

Самостійна робота № 2 ТЕМА: «Театр абсурду» Е. Йонеско («Носороги»). МЕТА: з`ясувати філософсько-естетичні засади «театру абсурду» як авангардистського явища ХХ ст., дослідити особливості «драми абсурду» Е. Йонеско. Завдання: прочитати тексти художніх творів Е. Йонеско, зазначених в плані, порівняти метафори перетворення особистості на комаху («Перевтілення» Ф. Кафки), пошесті чуми («Чума» А. Камю) та масового перетворення людей на носорогів («Носороги» Е. Йонеско). Виписати цитати, в яких виявляється багата палітра новітніх мовних засобів Е. Йонеско (незвичайна побудова фраз, діалогів, речення-нісенітниці, шаблонні фрази тощо); з`ясувати їх роль у драмі «Носороги».

ПЛАН 1. «Театр абсурду» як явище авангардизму, історико-культурні передумови його розквіту у 50-60 рр. ХХ ст. Абсурд – центральна категорія нової драматургічної естетики, його морально-філософський сенс. 2. Зображення духовної та інтелектуальної спустошеності сучасного суспільства – провідна тема ранніх п`єс Е. Йонеско «Голомоза співачка» та «Урок». Їх стильові особливості. 3. Абсурдні ситуації як спосіб організації художнього матеріалу в п`єсі «Носороги» Е. Йонеско. Символічний сенс її сюжету. Сатирично-гротескне змалювання процесу «омасовлення» людей. Проблема втрати індивідуальності під тиском масової свідомості у творі. Сутність опору Беранже. 4. Система образів драми. 5. Абсурдистські засоби художньої виразності в творі. Сенс його центральної метафори. 6. «Носороги» Йонеско і літературний контекст. 7. Риси театру Е. Йонеско. Е. Йонеско й Україна. Література Волощук Е. ХХ век в зеркале театра Э. Йонеско // Всесвітня література та культура в навчальних закладах України. – 2002. - № 1. – С. 7-10. Горідько Ю.Л. «Драма абсурду»: стильові особливості п`єси Е. Йонеско «Носороги» // Всесвітня література в середніх навчальних закладах України. – 2001. - № 9. – С. 52-54. Діброва В. Шляхи театрального авангарду: Ежен Йонеско (Про творчість французького драматурга) // Всесвіт. – 1988. - № 10. – С. 122-125. Ежен Йонеско // Французька п`єса ХХ століття. Театральний авангард. Збірник / Упоряд. О. Буценко; Передм. В. Скуратівського. – К.: Основи, 1993. – С. 411- 412. Скуратівський В. Французька драма в нашому столітті // Французька п`єса ХХ століття. Театральний авангард. Збірник / Упоряд. О. Буценко; Передм. В. Скуратівського. – К.: Основи, 1993. – С. 5- 15. Алексєєнко Л. Методичні матеріали до уроку за „Носорогами” Е. Йонеско // Зарубіжна література. – 2002. – № 11 (березень). – С. 21. Волощук Е. Из истории болезней духа ХХ века: «Носороги» Э. Йонеско // Зарубіжна література в навчальних закладах. – 2002. - № 3. – С. 50-52. Волощук Е. Человек изумленный (театр Йонеско) // Зарубіжна література. – 2002. № 11 (березень). – С. 12-20.

Самостійна робота 3 Т Е М А: Трагедія другої світової війни у європейській літературі (Г.Белль «Подорожній, коли прийдеш у Спа…», В.Биков «Альпійська балада»)

М Е Т А: дослідити спільне і відмінне у розкритті воєнної теми у творах німецького і білоруського письменників. Завдання: Письмово: проаналізувати образи головних героїв у творах Г.Белля і В.Бикова; усно: визначити спільне та відмінне у розкритті воєнної теми у творах німецького і білоруського письменників. ПЛАН 1. Загальна характеристика творчості Г.Белля і В.Бикова як представників «нової хвилі» письменників у розвитку воєнної прози. 2. Засудження жахів війни у творчості німця Г.Белля і білоруса В.Бикова («Подорожній, коли прийдеш у Спа…», «Альпійська балада»). Образна система творів. Поєднання лірики, романтики життя і сурового реалізму у них. 3. Високий антивоєнний і гуманістичний пафос «Альпійської балади» та «Подорожнього…». 4. Жанрово-композиційна своєрідність творів. Особливості поетики. 5. Українські переклади, зв`язок з мистецтвом. 6. Методичні аспекти вивчення творчості Г.Белля в школі. ЛІТЕРАТУРА Затонский Д. Проповедник Кельна: Г.Белль – человек и писатель // Литературное обозрение. – 1990. - № 5. – С. 30-36. Копелев Л. О Генрихе Белле (Творческий портрет западногерманского писателя) // Иностранная литература. – 1988. - № 12. – С. 218-225. Мотылева Т. Генрих Белль. Проза разных лет // Белль Г. Избранное. – М., 1987. – С. 558 – 572. Шагалов А. Василий Быков. Очерк творчества. – М., 1989. – С. 202 – 230. Лазарев Л. Василий Быков. Очерк творчества. – М., 1979. – С. 57 – 97. Бабишкін О.К., Назаренко Г.І. Вистояти і перемогти. Проблема морального випробування у творчості В.Биклва. – К., 1985. Дедков И. Василь Быков. Очерк творчества. – М., 1980. Адамович А. Горизонты белорусской прозы. – М., 1974. Самостійна робота 4 ТЕМА: Тема мистецтва та її художнє втілення в романі А.Мердок «Чорний принц». МЕТА: Дослідити тему духовності і духовних цінностей в романі А.Мердок «Чорний принц». Завдання: Письмово: визначити риси поетики роману „Чорний принц” А.Мердок; проаналізувати образну систему (Б.Пірсон, А.Баффін).

1. 2. 3. 4. 5. 6.

ПЛАН Тема духовності і духовних цінностей в романі А.Мердок «Чорний принц». Антитеза двох позицій Пірсон - Баффін. Шекспірівські алюзії в романі. Образ Гамлета і його роль у розкритті авторського задуму. Концепція любові в романі. Тема духовної тиранії в творі. Жанрова природа роману. Особливості поетики. Література

Ивашева В.В. Литература Великобритании ХХ века. – М., 1984. Михальская Н.П., Аникин Г.В. Английский роман ХХ века. – М., 1982. Судленкова О.А., Кортес Л.П. Сто писателей Великобритании. – Минск, 1997. Филюшкина С.Н. Современный английский роман. – Воронеж, 1988. Ивашева В. Айрис Мердок // Ивашева В. Судьбы английских писателей. – М., 1989. – С. 208 – 255. Павличко С. Айрис Мердок. В поисках морального искусства // Литература Англии. ХХ век. – К., 1987. – С. 330 – 350. Самостійна робота № 5 Тема відчуження людини в сучасному цивілізованому суспільстві в романі Джона Стейнбека „Зима тривоги нашої”. МЕТА: Розкрити сюжетно-композиційні й жанрово- стильові особливості роману „Зима тривоги нашої” Дж. Стейнбека. З`ясувати проблематику і концепцію головного героя в творі; реалізм і гуманізм письменника. Завдання: Письмово: дослідити етапи еволюції характеру Ітена Хоулі та визначити риси реалізму Дж. Стейнбека. ПЛАН 1. Місце роману „Зима тривоги нашої” в творчості Дж. Стейнбека. Сюжетнокомпозиційні особливості й жанр твору. 2. Проблематика та образна система роману. Образ Ітена Хоулі як один із варіантів „американської трагедії”. Засоби його творення. 3. Роман „Зима тривоги нашої” Дж. Стейнбека та світовий літературний процес другої половини ХХ ст. Реалізм та гуманізм Дж. Стейнбека. Література Денисова Т.Н. Джон Стейнбек: Між добром і злом // Денисова Т.Н. Роман і романісти США ХХ ст. – К., 1990. – С. 162-175. Білоус-Гарасевич М. Джон Стейнбек // Білоус-Гарасевич М. Ми не розлучались з тобою, Україно. – Детройт, 1996. – С. 111-124. Мулярчик А.С. Современный реалистический роман США: 1945-1980. – М., 1988. Сохряков Ю.И. Русская классика в литературном процессе США ХХ века. – М., 1988.

Козлов А.С. Мифологическое направление в литературоведении США. – М., 1984. Днепров В. Дж. Стейнбек «Зима тревоги нашей» // Днепров В. С единой точки зрения. – Л., 1989. – С. 292-299. Стейнбек Дж. (17 февраля 1902 г. – 20 декабря 1968 г.) Нобелевская премия по литературе, 1962 // Лауреаты Нобелевской премии: Энциклопедия: М.-Я. – М., 1992. – С. 438-441. Мендельсон М. Роман США сегодня. – М,, 1977. – С. 66-78. Самостійна робота № 6 ТЕМА: Постмодернізм і творчість П. Зюскінда (роман „Запахи”). МЕТА: Познайомитися з філософсько-естетичними поглядами П. Зюскінда та виявити елементи постмодерністської поетики в романі „Запахи”, розкрити концепцію характеру головного героя у ньому. Завдання: Усно: дослідити жанрову природу та проблематику роману „Запахи” П. Зюскінда, розкрити концепцію характеру головного героя у ньому. Письмово: визначити риси поетики постмодернізму у романі. ПЛАН 1. Постмодернізм як один із найзначніших напрямів мистецтва межі ХХ – ХХІ століть. Його філософсько-естетичні засади, етапи розвитку та представники. 2. Постмодерністська концепція роману „Запахи” П. Зюскінда: А) схрещення елементів класичної та масової літератури в романі; Б) символічний сенс детективної інтриги у творі, особливості його жанрової природи; В) проблеми співвідношення краси й зла, влади митця та мистецтва над натовпом, пошуку досконалості в романі; Г) образ митця Гренуя та прийоми його творення; Д) парфуми як гротескно-іронічна метафора мистецтва; Ж) багатство художніх описів. 3. Роль П. Зюскінда у розвитку німецького постмодернізму. Роман „Запахи” П. Зюскінда в контексті світового літературного процесу межі ХХ – ХХІ століть. 4. Методичні аспекти вивчення роману „Запахи” П. Зюскінда у школі. Література Затонский Д. Художественные ориентиры ХХ века. – М., 1988. Затонский Д. Модернизм и постмодернизм. – Х., 2000. – С. 74-83. Ильин И. Постструктурализм. Деконструктивизм. Постмодернизм. – М., 1996. Бігун Б. Митець і його творіння за постмодерністської доби // Всесвітня література в середніх навчальних закладах України. – 2002. – № 5-6. - С. 75-81. Затонський Д. Роман П. Зюскінда „Запахи” у дзеркалі літературознавства // Всесвітня література в середніх навчальних закладах. – 2002. – № 5-6. - С. 71-74. Бігун Б. Апологія та крах маргіналізму, або Дивовижні перетворення парфумерного мистецтва // Зарубіжна література. – 2002. – № 29-32. – С. 13-24.

Штейнбук Ф. Запашне мистецтво бути людиною / Патрік Зюскінд. „Запахи” // Зарубіжна література. – 2002. - № 14. – С. 7-8. Уліщенко В. Особливості аналізу епічних творів постмодернізму. Роман П. Зюскінда „Запахи” // Всесвітня література та культура в навчальних закладах України. – 2002. - № 3. – С. 13-18. Романовська Н.І. Якщо геній позбавлений любові до Бога і людей... Урок-осягнення образу Гренуя // Всесвітня література в середніх навчальних закладах України. – 2002. - № 4. – С. 42-43. Ратушняк О.М. Чому мистецтво Гренуя не очищає душу: матеріал до проблемного уроку // Всесвітня література в середніх навчальних закладах України. – 2002. - № 4. – С. 43-44. Самостійна робота № 7 Т Е М А: Оповідання М. Павича («Дамаскин») як гіпертекст. М Е Т А: познайомитися з творчим доробком «першого письменника третього тисячоліття» та виявити риси новітньої поетики в ньому. Завдання: письмово визначити риси постмодерністської поетики в оповіданні «Дамаскин» М. Павича, усно проаналізувати образи Йована Дамаскина та Йована Лествичника. ПЛАН 1. М. Павич – «перший письменник третього тисячоліття», його творчий доробок. М. Павич і гіпертекст. 2. Втілення в оповіданні «Дамаскин» М. Павича рис постмодернізму (гра письменника з текстом та читачем; «відмова від монопольного права автора на істину»; «віртуальний історизм» тощо). 3. Образна система оповідання «Дамаскин». Засоби створення образів, їх ідейне навантаження. 4. Проблематика твору. 5. Особливості поетики оповідання «Дамаскин». 6. Оповідання «Дамаскин» М. Павича в літературному контексті (О. К.Толстой. «Іоанн Дамаскин» - «Любим калифом Іоанн…»). 7. Методичні аспекти вивчення оповідання «Дамаскин» М. Павича в школі. ЛІТЕРАТУРА

Павич М. Дамаскин, Скляний равлик // Всесвіт. – 2002. - № 7-8; Тема. – 2002. – № 4. Ковбасенко Ю. Архіпелаг «Павич», острів «Дамаскин» // Тема. – 2002. - № 4. – С. 80-125. Бульвінська О. І. Перший письменник третього тисячоліття, або Милорад Павич і гіпертекст // Всесвітня література та культура. – 2003. - № 12. – С. 28-32. Євтич М. Розмова з Павичем // Тема. – 2002. - № 4. – С. 62-79. Павич М. Автобіографія // Тема. – 2002. - № 4. – С. 26-28. Руднев В. П. Словарь культуры ХХ века. – М., 1999. – С. 345-348. Самостійна робота № 8 ТЕМА: Постмодерністська парадигма повісті-притчі «Алхімік» П. Коельо МЕТА: Розкрити морально-філософську проблематику та алегоричний характер повісті-притчі «Алхімік» П. Коельо. З`ясувати типи взаємодії текстів у творі. Завдання: Письмово підготувати фрагмент уроку (слово вчителя) на тему: «Постмодерністська парадигма повісті-притчі «Алхімік» П. Коельо». Усно дати визначення поняття „повість-притча” та виявити риси повісті-притчі в творі „Алхімік”; розкрити проблематику, роль інтертекстуальності в повісті; висвітлити концепцію характеру головного героя твору. ПЛАН 1. П. Коельо і розвиток сучасної латиноамериканської літератури. Місце повісті «Алхімік» у творчому доробку письменника. 2. Роль передмови, посвяти, прологу у розкритті морально-філософської проблематики повісті «Алхімік». 3. Людина і доля у творі. Еволюція характеру Сантьяго. Розкриття філософських тез крізь систему образів. 4. Жанрова природа повісті; її символічно-алегоричний сенс. 5. Способи виявлення авторської позиції крізь просторово-часовий континуум повісті. Мотив дороги як алегорія життєвого шляху. 6. Інтертекстуальність в повісті-притчі «Алхімік» П. Коельо. Символіка та мова твору. 7. Постмодерністська стилістика в повісті-притчі «Алхімік» П. Коельо. Література Білякова Л. Пауло Коельо: «Я у своїх фантазіях абсолютно вільний» // Україна і світ. – 2004. - № 36-37. – С. 13.

Бульвінська О.І. «Ти бачиш хід віків – то наче притча…» // Зарубіжна література в навчальних закладах. – 2004. - № 2. – С. 7-10. Одинець Л.П. Пауло Коельо в Україні // Зарубіжна література в навчальних закладах. – 2004. - № 11. – С. 51-52. Стамат Т.В. Сон, навіяний коханням: За казкою-притчею П. Коельо «Алхімік» // Зарубіжна література в навчальних закладах. – 2004. - № 1. – С. 16-17. Шестак А. Секрет популярності П. Коельо // Всесвіт. – 2004. - № 5-6. – С. 165169. Константинова Н.С. П. Коэльо: Я – отличный писатель // Латинская Америка. – 2003. - № 4. – С. 79-86. Лучук К.І. Між добром і злом // Дзеркало тижня. – 2003. – 12 квітня. – С. 19. Контрольні питання з дисципліни «Історія зарубіжної літератури ХХ століття» (ІІ пол.) 1. Загальна характеристика світового літературного процесу ІІ пол. ХХ ст. 2. Специфіка розвитку реалістичного напряму в світовому літературному процесі ІІ пол. ХХ ст. 3. Модернізм як літературне явище ХХ ст. Його філософсько-естетичні засади та представники. 4. Течії модернізму. Загальна характеристика. 5. Е. Хемінгуей – майстер новелістичної прози. Ідейно-художня своєрідність новели «Кішка на дощі» Е. Хемінгуея. 6. «Життєподібний» сюжет і філософсько-символічний сенс повістіпритчі «Старий і море» Е. Хемінгуея. 7. Проблематика повісті-притчі «Старий і море» Е. Хемінгуея. Поняття про хемінгуеївський стиль («принцип айсберга», лаконізм). 8. Екзистенціалізм як літературне явище ХХ століття. Основні особливості екзистенціалізму. 9. Екзистенційна концепція абсурдності буття, існування людини в «Міфі про Сізіфа» А. Камю. 10.Творча історія і конфлікт повісті «Сторонній» А. Камю. Особливості композиції твору. Екзистенційні тенденції у ньому. 11.Особливості сюжету й жанру роману «Чума» А. Камю. Алегоричний зміст твору. Символіка метафори чуми. 12.Проблема вибору людини в межовій ситуації та відповідальності за цей вибір у романі «Чума» А. Камю. Образна система твору. Метафізика абсурду і етика трагічного стоїцизму в романі. 13.А. Камю-новеліст. Місце збірки новел «Вигнання й Царство» у творчій долі письменника. Їх тематична спрямованість й художня своєрідність («Мовчання», «Йона, або художник за роботою»). 14.Сенс бунту головного героя у романі «Над прірвою в житі» Дж. Селинджера. Лірична сповідь як засіб розкриття його характеру. Символіка назви твору.

15.Тематичне багатство та стильові особливості збірки новел Дж. Селинджера «Дев`ять оповідань» («День бананової рибки», «Лапарозтяпа» та ін.). 16.Місце малої прози в творчому доробку Р. Бредбері. Зневіра автора в майбутньому технократичної цивілізації в оповіданні «Усмішка». Стиль письменника. 17.Філософський характер роману „451 градус за Фаренгейтом” Р. Бредбері. Світ цивілізації та світ природи в ньому. Етапи еволюції Гая Монтега і прийоми розкриття характеру героя. 18.Сюжетно-композиційні особливості «Марсіанських хронік» Р. Бредбері. Герої «Марсіанських хронік» як втілення філософських ідей письменника. Принципи їх зображення. Спільне та відмінне в трактуванні «марсіанської» теми в творчості Г. Веллса («Війна світів») та Р. Бредбері («Марсіанські хроніки). 19.Антивоєнний і гуманістичний пафос оповідання Г. Белля «Подорожній, коли ти прийдеш у Спа…». Засоби зображення психологічного стану головного героя в творі. Сенс його назви. 20.Антивоєнний пафос роману «Де ти був, Адаме ?» Г. Белля. Образна система роману. Тонкий психологізм. Біблійні мотиви. 21.Зображення післявоєнних років в романі «Дім без господаря» Г. Белля. Критика негативних явищ у житті суспільства. 22.«Магічний реалізм» як літературне явище ХХ ст. Його характерні ознаки. 23.Роман «Сто років самотності» Г. Гарсіа Маркеса як узагальнення долі латиноамериканського континенту. Проблематика роману й національна міфологема самотності. 24.Підпорядкованість історії роду Буендіа принципам міфотворення у романі «Сто років самотності» Г. Гарсіа Маркеса. Родові і загальнолюдські закономірності у хроніці життя Буендіа. Міфологічні й біблейські алюзії у творі. 25.Жанр роману «Сто років самотності» Г. Гарсіа Маркеса. Риси «магічного реалізму» в творі. 26.Відображення національної етики та естетики в повісті «Тисяча журавлів» Я. Кавабата. 27.Людина і природа – одна з головних проблем повісті «Тисяча журавлів» Я. Кавабата. Вишукана простота стилю письменника. 28.Національні традиції в повісті «Країна снігу» Я. Кавабата. 29.«Театр абсурду» як літературне явище авангардизму. Його типологічні ознаки та представники. 30.Символічний сенс сюжету п`єси «Носороги» Е. Йонеско. Сатиричногротескне змалювання процесу «омасовлення» людей в творі. 31.Проблема втрати індивідуальності під тиском масової свідомості у драмі «Носороги» Е. Йонеско. Сутність опору Беранже. Сенс центральної метафори твору.

32.В.Биков як представник «нової хвилі» письменників у розвитку воєнної прози. Поєднання лірики, романтики життя і сурового реалізму у повісті «Альпійська балада». 33.Високий антивоєнний і гуманістичний пафос «Альпійської балади» В. Бикова. Образна система твору. Українські переклади, зв`язок з мистецтвом. 34.Тема духовності і духовних цінностей в романі А.Мердок «Чорний принц». Антитеза двох позицій Пірсон - Баффін. 35. Шекспірівські алюзії в романі А.Мердок «Чорний принц». Образ Гамлета і його роль у розкритті авторського задуму. 36.Постмодернізм як літературне явище ХХ ст. Його філософськоестетичні засади та етапи розвитку. 37.Схрещення елементів класичної та масової літератури в романі «Запахи. Історія одного вбивці» П. Зюскінда. Парфуми як гротескноіронічна метафора мистецтва. 38.Проблеми співвідношення краси і зла, влада митця та мистецтва над натовпом, пошуки досконалості в романі «Запахи. Історія одного вбивці» П. Зюскінда. Багатство художніх описів. 39.Лірика Й. Бродського – зразок інтелектуально-філософської поезії другої половини ХХ ст. Особливості сприйняття «світу як тексту» в поезіях митця. Утвердження високої місії поетичного слова («В пору зимну, в місцевості, звиклій…»; «Стрітення»; «Дідона та Еней»; «Невідкіль з любов`ю, надцятого квітнепада…» та ін.). 40.Постмодерністська забарвленість сюжету пошуків зниклої книги, іронічний ґатунок центрального конфлікту в романі «Ім`я троянди» У. Еко. 41.Елементи історичного, пригодницького і детективного жанру у романі «Ім`я троянди» У. Еко. Пафос реабілітації сміхового начала, гра з «чужим» текстом і читачем, засоби стилізації у творі. Сенс назви роману. 42.Людина і доля у повісті П. Коельо «Алхімік». Еволюція характеру Сантьяго. Розкриття філософських тез крізь систему образів. 43.Жанрова природа повісті П. Коельо «Алхімік», її символічноалегоричний сенс. Постмодерністська стилістика в повісті-притчі «Алхімік» П. Коельо. 44. Роль передмови, посвяти, прологу у розкритті морально-філософської проблематики повісті «Алхімік» П. Коельо. Способи виявлення авторської позиції крізь просторово-часовий континуум повісті. Мотив дороги як алегорія життєвого шляху. Інтертекстуальність в повістіпритчі «Алхімік» П. Коельо. Символіка та мова твору. 45.Особливості розвитку зарубіжної літератури на межі ХХ – ХХІ століть.